Тромби після операції на ПХЗ: ризик і ознаки

Тромб — це ускладнення, про яке в перші тижні після операції на коліні багато хто мовчки непокоїться. І це одне з небагатьох ускладнень, коли знання ознак справді змінює те, що буде далі. Після пластики передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) ризик невеликий, але не нульовий. До того ж перші симптоми схожі на те, що після операції на коліні цілком звичайно: набряк, болючість, відчуття важкості в нозі. Нижче розповімо, що з’ясували дослідження і на які ознаки, за порадою служб охорони здоров’я, треба реагувати.

Це загальна інформація, а не оцінка стану вашої ноги. Ваша хірургічна команда знає, що саме робили з коліном, чи давали вам щось для зниження ризику тромбів і що, на її думку, вам із цим робити. Якщо ви підозрюєте в себе тромб, зв’яжіться з нею, зі своїм сімейним лікарем або зі службою невідкладної медичної допомоги просто зараз, а не після того, як дочитаєте статтю.

Наскільки часто бувають тромби після операції на ПХЗ

Тромбоз глибоких вен (ТГВ) — це тромб в одній із глибоких вен ноги, найчастіше в литці або стегні. Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) — це стан, коли частина тромбу відривається й застрягає в легенях. У дослідженнях обидва стани об’єднують під однією назвою: венозна тромбоемболія (ВТЕ).

На запитання «як часто» чесна відповідь така: це майже повністю залежить від того, наскільки ретельно шукали.

Forlenza і колеги проаналізували американську базу даних медичного страхування, у якій було 11 977 людей після реконструкції ПХЗ, зробленої з 2007 по 2017 рік. Рахували лише тромби, які дали симптоми й потребували лікування. Протягом 30 днів після операції ВТЕ виявили в 1,01% пацієнтів, протягом 90 днів — у 1,22%, тобто приблизно в одного зі ста.

Коли ж тромби не чекають, а шукають, цифри змінюються. Joo і колеги зробили ультразвукове дослідження (УЗД) усім 260 пацієнтам своєї серії через тиждень після ізольованої реконструкції ПХЗ (без інших втручань на коліні), незалежно від того, чи були в когось симптоми. Тромбоз глибоких вен знайшли у 8,1%. Erickson і колеги зібрали дослідження, у яких на тромби обстежували всіх пацієнтів, а не лише рахували тих, хто повернувся до лікарів зі скаргами. Серед пацієнтів, які не отримували антикоагулянтів, ТГВ траплявся у 8,4%, і 73% цих тромбів не давали жодних симптомів. ТЕЛА із симптомами в тому самому огляді становила 0,2%.

Систематичний огляд 2025 року в журналі Orthopaedics and Traumatology: Surgery and Research об’єднав шість досліджень і 47 886 реконструкцій. Частота ВТЕ, про яку в них повідомляли, коливалася від 0,4 до 11,0%.

Отже, тромби, які можна виявити під час обстеження, після цієї операції — не рідкість. Тромби, що дають симптоми й потребують лікування, трапляються нечасто, приблизно в одного зі ста. А ті, що доходять до легень, — ще рідше. Але жодна з цих цифр нічого не каже про вашу ногу. Тому ознаки, про які йдеться нижче, важать більше за відсотки.

Коли ризик найвищий і що його підвищує

Над тим, як цифри Forlenza розподілені в часі, варто замислитися: 1,01% за 30 днів і 1,22% за 90. Тобто більшість випадків за перші три місяці сталася вже в першому місяці. Найбільша частина ризику припадає на ті тижні, коли ви рухаєтеся найменше. Але саме в ці тижні нога набрякла й болить і зі звичайних причин, тому тромб так важко розпізнати. Тривалий переліт у ці тижні додає власний ризик подорожі, і про нього йдеться в статті переліт після операції на ПХЗ.

Які саме особливості пацієнта підвищують ризик, відомо гірше, ніж можна було б подумати. Автори огляду 2025 року мали намір перевірити вік, стать, індекс маси тіла, підвищений артеріальний тиск, куріння, операцію з випискою того самого дня чи з госпіталізацією, а також тривалість накладання джгута. Об’єднати дані вдалося лише щодо статі, і значущої різниці між чоловіками й жінками не знайшли. Щодо решти чинників наявних даних для висновку не вистачило.

Поза дослідженнями про ПХЗ загальні чинники ризику ТГВ вивчені краще. Національна служба охорони здоров’я Великої Британії (NHS) називає такі: тромб у минулому, період, коли людина рухається значно менше, ніж зазвичай, надмірна вага, куріння, а також контрацептиви з естрогеном або замісна гормональна терапія. Ваш хірург уже зважив ті з них, що стосуються вас, коли вирішував, чи потрібно вам щось, крім того, щоб почати рухатися.

Ознаки тромбу і як не сплутати їх зі звичайним станом після операції

Цю частину варто запам’ятати.

За описом NHS, тромбоз глибоких вен ноги проявляється так: пульсівний або судомний біль в одній нозі, зазвичай у литці чи стегні; набряк цієї ноги; тепла шкіра навколо болючого місця; шкіра навколо нього почервоніла, потемніла або посиніла.

Складність після реконструкції ПХЗ очевидна: прооперована нога й так набрякла, болить і тепла навколо коліна. Відрізнити одне від іншого допомагають дві речі. Перша — де болить: біль від тромбу зазвичай відчувається в литці, а не в самому коліні. Друга — як усе змінюється з часом. Післяопераційні набряк і болючість спадають поступово й меншають, коли ногу тримають піднятою. Тромб натомість з’являється як щось нове, лише в одній нозі, і не вписується в те, як досі йшло ваше відновлення. Ширше питання, який біль звичайний, а який ні, розібране в статті звичайний біль чи погіршення стану.

Стандартний перелік ознак, з якими треба того ж дня зв’язатися з хірургічною командою, сімейним лікарем або службою невідкладної медичної допомоги, короткий:

• литка гаряча, почервоніла, набрякла або болить;
• гарячка, почервоніння розрізу або виділення з нього;
• нова слабкість чи оніміння в стопі;
• коліно блокується.

ТЕЛА — це вже не привід зателефонувати того ж дня, а невідкладний стан. NHS описує такі ознаки: задишка, біль у грудях, що посилюється на вдиху або під час кашлю, кашель, кашель із кров’ю, прискорене або нерівне серцебиття. Вказівка NHS тут однозначна: не їдьте до лікарні самі за кермом. Викличте швидку допомогу (у Великій Британії це 999, у США — 911) або попросіть, щоб вас хтось відвіз.

Усе це не привід перевіряти литку щогодини. Це привід заздалегідь знати, що ви робитимете, щоб у разі змін відреагувати того ж дня, а не чекати, що буде далі.

Що роблять, щоб запобігти тромбам

Підходи тут різняться більше, ніж зазвичай очікують пацієнти, і здебільшого ці відмінності виправдані.

В Англії для артроскопічних операцій на коліні настанова NG89 Національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (NICE) передбачає поріг. Якщо загальна тривалість анестезії менша за 90 хвилин, профілактика тромбозу зазвичай не потрібна. Якщо ж анестезія триває довше або ризик тромбу в людини переважає ризик кровотечі, слід розглянути низькомолекулярний гепарин: його починають через 6–12 годин після операції й продовжують 14 днів. В інших країнах і в інших хірургів межа проходить деінде, а деяких пацієнтів як звичну практику відпускають додому з аспірином або уколами. Якщо вам нічого такого не призначили, це рішення, а не недогляд. Про нього варто запитати, а не непокоїтися через нього.

Спільне в усіх протоколах — рух. Консенсусна настанова з реабілітації van Melick і колег передбачає, що коліно рухається, а нога отримує навантаження вже з перших днів після операції. Причини стосуються самого коліна: розгинання, набряку, активації квадрицепса. Рекомендації NHS щодо відновлення теж побудовані на тому, щоб вставати й ходити, а не лежати, поклавши ногу рівно. Призначили вам щось додатково чи ні, ранні вправи — це та частина, яка залежить від вас. Якими зазвичай бувають ці перші дні, описано в статті що нормально в перший тиждень.

Чим тут корисний застосунок

Жоден застосунок не скаже вам, чи є у вас тромб: для цього потрібен телефонний дзвінок, причому короткий. Зате наш безкоштовний застосунок для реабілітації після операції на ПХЗ (iOS та Android) може зберігати записи, з якими цей дзвінок буде простішим. У щоденнику болю (кнопка «Записати біль») ставлять оцінку від 0 до 10, позначають на схемі тіла, де болить, і додають нотатку. Тож якщо литка таки заболить, ви зможете сказати, коли це почалося і як змінювалося, а не відновлювати все з пам’яті в черзі під кабінетом.

Більшість людей проходять перші тижні після реконструкції ПХЗ, так і не зіткнувшись ні з чим із цього. Знати ознаки треба не для того, щоб постійно бути напоготові, а для того, щоб діяти швидко. Тромби лікують антикоагулянтами. За описом NHS, ці ліки не дають тромбу збільшуватися й запобігають утворенню нових, але жодне лікування не почнеться, доки хтось не дізнається про проблему. Якщо в литці чи з диханням з’явилося щось нове, що не вписується в те, як досі йшло ваше відновлення, з цим варто звернутися до медиків ще сьогодні. А ваша медична команда охоче огляне ногу зайвий раз, навіть якщо з нею все виявиться гаразд.