Коли виходити на роботу після операції на ПХЗ

Після операції на передній хрестоподібній зв’язці (ПХЗ) про роботу більшість людей питає раніше, ніж про спорт. Часто ще до виписки з лікарні. І зазвичай тому, що відповідь потрібна не лише їм, а й комусь іще. Досліджень на цю тему менше, ніж про повернення до бігу, але вони вказують в одному напрямку: дата виходу значно менше залежить від календаря, ніж від того, чого ваш робочий день вимагає від коліна. Нижче йдеться про те, що саме рахували дослідження, чому робота за столом і робота, що навантажує коліно, — це різні питання і що зазвичай визначає строки.

Рішення про вихід на роботу ухвалюють разом із вами ваш хірург, ваш фізичний терапевт і, якщо така у вас є, служба медицини праці на роботі. Їхні вказівки мають перевагу над усім, що написано тут. Ніщо в цій статті не є дозволом виходити на роботу.

Що рахували дослідження і що вони показали

Перш ніж дивитися на цифри, варто розібратися, що саме вони вимірюють. Повернення до роботи дослідники визначають по-різному. Одні рахують перший день на роботі в будь-якому форматі. Інші — повернення до повних обов’язків без обмежень. А дослідження за даними реєстрів рахують день, коли закрито офіційний лікарняний, і це почасти адміністративна подія. Тож людину, яка працює півдня за столом, і людину, що знову вийшла на будівельний майданчик, однаково зараховують до тих, хто «повернувся».

З цим застереженням головний висновок обнадійливий. Özbek і колеги в систематичному огляді переглянули чотири бази даних і зібрали клінічні дослідження, у яких повідомляли про повернення до роботи після пластики ПХЗ. У цих дослідженнях на роботу повернулися 99,1% пацієнтів. За об’єднаними даними, після пластики аутотрансплантатом із сухожиль задньої поверхні стегна люди поверталися в середньому через 84,2 дня, а після алотрансплантата (донорської тканини) — через 69,5 дня. Автори дійшли висновку, що більшість пацієнтів повертається приблизно за 90 днів.

Різницю між трансплантатами варто читати уважно. Це середні значення, зведені з окремих досліджень, а не рандомізоване порівняння. До того ж алотрансплантати зазвичай використовують в інших людей — часто старших і часто менш спортивних. Тож ця різниця не просто властивість самого трансплантата.

Два більших дослідження, кожне на одній групі населення, приходять до схожого результату різними шляхами.

Arimaa і колеги за національними реєстрами лікарняних простежили 803 фінських працівників державного сектору із середнім віком 41 рік після артроскопічної пластики ПХЗ. На роботу вони поверталися в середньому через 65 днів, зі стандартним відхиленням 41 день. Медіана становила 59 днів: половина людей повернулася раніше, половина пізніше.

Groot і колеги пішли іншим шляхом: у нідерландській лікарні вони розіслали анкети 185 пацієнтам, яким зробили пластику. Серед тих, хто відповів, до працездатного населення належали 89 людей. З них 82, тобто 92%, на момент спостереження повністю повернулися до роботи. Медіана часу до повного повернення — 78 днів.

Отже, середні значення в дослідженнях лежать десь у межах двох–трьох місяців. Національна служба охорони здоров’я Великої Британії (NHS) у рекомендаціях щодо відновлення після операцій на зв’язках коліна називає коротший строк: повертатися на роботу можна тоді, коли відчуваєте, що готові, зазвичай приблизно через чотири–шість тижнів, залежно від того, яка у вас робота. Ця розбіжність — не суперечність, а частина відповіді. Загальні поради описують перший день на роботі. Наведені вище дослідження здебільшого вимірюють повне повернення, а серед їхніх учасників є люди, чия робота такого першого дня не передбачає.

Та й загалом розкид важить більше, ніж середнє значення. Стандартне відхилення 41 день при середньому значенні 65 днів означає, що зазвичай люди відрізнялися від цього середнього більш ніж на місяць в один чи інший бік. Ця цифра описує групу людей, а не передбачає, як поведеться одне конкретне коліно.

Чому важить не дата, а робота

Далі Groot і колеги з’ясовували, чим пояснюється такий розкид. У регресійну модель вони заклали чинники, пов’язані з самим пацієнтом, травмою, операцією, спортом, роботою та реабілітацією. Статистично значущими чинниками, які передбачали повернення пізніше за медіану в 78 днів, виявилися дві речі. У людей із роботою, яка сильно навантажує коліна, шанси на довше повернення були приблизно вп’ятеро вищі, ніж у тих, чия робота навантажує коліна мало (відношення шансів 5,4; 90% довірчий інтервал 2,2–13,1). І кожен додатковий тиждень ходьби на милицях теж підвищував ці шанси (відношення шансів 1,6; 90% довірчий інтервал 1,2–1,9).

Остаточна модель пояснила 29% розкиду в строках. І саме ця цифра чесно показує загальну картину. Характер роботи — найсильніший окремий чинник, який досі вдалося виявити. Але більшу частину того, що визначає строки в конкретної людини, жоден із цих показників досі не охоплює.

На практиці запитання «коли можна на роботу?» — це щонайменше два запитання. Робота за столом вимагає від коліна годинами витримувати зігнуте положення, дістатися до роботи й упоратися з утомою звичайного дня. А стояти на колінах на підлозі, носити вантажі сходами, лазити драбинами, розвертатися на нерівній поверхні чи стояти на ногах усю зміну — це вимагає того, на що ранні етапи реабілітації ще не спрямовані. NHS розрізняє ці випадки так само. Людям, чия робота пов’язана з перенесенням чи підійманням вантажів або поворотами тулуба, спочатку, можливо, доведеться змінити те, що вони роблять на роботі. А розмову про вашу конкретну професію там радять вести на контрольному обстеженні в лікарні. Секс — ще одне повсякденне питання, яке пам’ятки оминають, і міркують про нього так само, виходячи з того, що витримує коліно: коли можна займатися сексом після операції на ПХЗ.

Що зазвичай має запрацювати насамперед

Реабілітацію будують довкола того, що вже може коліно, а не того, скільки минуло тижнів. Консенсусна настанова van Melick і колег зосереджує перший післяопераційний етап на чотирьох завданнях: зменшити набряк і біль, повернути повне розгинання, знову «ввімкнути» квадрицепс і нормалізувати ходу. А в посібнику Noyes’ Knee Disorders викладено ту саму логіку, засновану на критеріях, якої дотримується більшість протоколів: кожен наступний етап відкривається тоді, коли досягнуто цілей попереднього.

Ці ранні цілі пов’язані зі звичайними робочими справами тісніше, ніж може здатися. Нормальна хода без милиць — це те, що робить посильними дорогу на роботу й коридор на роботі. А згаданий вище результат щодо милиць дає підстави думати, що одне йде пліч-о-пліч з іншим. Контроль квадрицепса не дає коліну підігнутися на сходинці. Чи реально провести вісім годин на ногах, вирішує набряк: спадає він до вечора чи наростає впродовж дня. А стояння на колінах і присідання — це зазвичай справа пізніх етапів, а не ранніх. Від чого залежить, коли можна відставити милиці, розповідає стаття про милиці після операції на ПХЗ.

Вихід на роботу можуть відкласти й причини, які до суглоба не мають жодного стосунку. Це загальний наркоз. Це сильні знеболювальні, від яких хилить у сон, а це проблема, коли поруч транспорт чи механізми. І це сама дорога на роботу: для тих, хто їздить за кермом, це окреме питання, яке має власні дослідження. Крім того, якщо з нещодавно прооперованим коліном цілий день сидіти нерухомо, воно зазвичай набрякає. Тому серед домовленостей про ранній вихід на роботу часто трапляється можливість тримати ногу піднятою. Питанню, коли можна знову сідати за кермо, присвячено окрему статтю: коли можна водити машину після пластики ПХЗ (англійською). Тривалий переліт у перші тижні, у справах чи ні, ставить окреме питання про тромби: переліт після операції на ПХЗ.

Окремо варто сказати ось про що: деякі симптоми взагалі не входять до очікуваної картини відновлення. Рекомендації NHS щодо відновлення перелічують стандартні тривожні ознаки після цієї операції:

• литка гаряча, почервоніла, набрякла або болить — це може свідчити про тромб;
• задишка чи біль у грудях, яких раніше не було, — це теж може свідчити про тромб;
• почервоніння навколо розрізу, яке поширюється, виділення з рани або гарячка;
• нова слабкість або оніміння в стопі;
• коліно заблокувалося, і ним неможливо поворухнути.

Будь-яка з цих ознак означає, що того ж дня треба зв’язатися з вашою хірургічною командою, сімейним лікарем або службою невідкладної медичної допомоги, хоч би що було в робочому календарі.

Коли це питання постає в програмі

На практиці про роботу заходить мова на ранніх рівнях зміцнення, коли щоденні вправи ще спрямовані на розгинання, контроль квадрицепса й правильну ходу. І вирішують це питання зазвичай на прийомі, а не в заздалегідь визначений день. Розмова на прийомі йде краще, коли є що показати. Якщо ви користуєтеся ACL Recovery Tracker, нашим безкоштовним застосунком для реабілітації після операції на ПХЗ для iOS та Android, усе, що варто взяти з собою, уже записано. Це щоденник болю за шкалою від 0 до 10, з локалізацією болю і тим, коли саме болить. Це записи рухливості (згинання й розгинання коліна) порівняно з базовим показником здорової ноги. І це сесії, виконані на вашому поточному рівні. Тож тиждень, коли коліно щодня по обіді набрякало, буде задокументований, а не відновлений із пам’яті. Застосунком можна користуватися й тоді, коли ви вже повернулися на роботу: щоб записати сесію, потрібно приблизно хвилину.

Повернення на роботу — це етап, до якого більшість людей доходить першим, а говорить про нього найменше. І саме тут зазвичай можна почати поступово чи зі зміненими обов’язками, і часто це має сенс. Дослідження кажуть, що до нього доходять майже всі, що типовий строк — близько двох місяців і що на цю цифру впливає те, ким ви працюєте, сильніше за будь-що інше, що вдалося виміряти.